Десять речей, яких зазвичай не знають
Помилки з марками рідко бувають дурними. Майже завжди це розумне припущення, яке виявилось хибним — і виявилось запізно, коли гроші вже сплачені, а строк уже минув.
Ми зібрали десять таких припущень: у лівій колонці — те, що здається очевидним, у правій — як воно працює насправді. Кожен пункт веде на сторінку, де тема розібрана докладніше.
Три дати, які майже всі рахують не від того числа.
Десять років рахуються від дати ПОДАННЯ заявки. А розгляд триває, за нашими даними, у медіані 20 місяців — тож користуватись зареєстрованою маркою ви будете років вісім, а не десять. Той, хто відлічує десятиліття від папірця, спізнюється на продовження приблизно на два роки.
Зареєстрував і забув →Вікно — три місяці, і воно біжить від ПУБЛІКАЦІЇ заявки в офіційному бюлетені, а не від її подання і не до завершення розгляду заявки. До публікації заявка невидима взагалі ні для кого, а після закриття вікна лишаються тільки Апеляційна палата й суд — довше й дорожче на порядки.
Як подають заперечення →Ще ні. Є пільгові шість місяців, у які свідоцтво поновлюють зі збором у півтора раза більшим. А якщо й вони минули — два роки таку саму марку не зареєструє ніхто, крім колишнього власника або того, кому він дасть згоду. Фора є, але доведеться проходити реєстрацію з нуля.
Що стається з мертвими назвами →Свідоцтво захищає вужче, ніж здається з обкладинки.
Ви отримали право на назву в конкретних класах товарів і послуг, а не на слово взагалі. Та сама назва в іншому класі може законно належати іншій компанії — і часто належить. Свідоцтв, що покривають три й більше класи, серед чинних лише 21 % — тобто більшість портфелів насправді вузькі.
Класи МКТП і як їх обирати →Якщо марку не використовують для заявлених товарів і послуг п’ять років, дію свідоцтва можуть достроково припинити в цій частині через суд — на вимогу будь-кого зацікавленого. «Застовпити на майбутнє» надійно не виходить: незайняті класи з часом стають вразливими.
5 перевірок перед подачею →Запис у ЄДР закріплює найменування юридичної особи — тобто хто ви як компанія. Позначення, під яким ви продаєте товар, це інша сутність, інший реєстр і інші права. Так само не дають прав на назву домен, вивіска чи сторінка в соцмережах.
Що ви маєте без реєстрації →Найдорожчі відмови трапляються там, де людське око збігу не бачить.
Відмовляють не за тотожність, а за схожість до ступеня змішування. Кирилиця й латиниця — окремий випадок: ми знайшли 1 870 пар, де один власник подав ту саму марку двома написаннями. Пошук по буквах бачить 0,1 % таких пар; звуковий шар — 86,4 %.
Перевірка за трьома шарами →Буде. Є ще й проміжний випадок: слово, набране латиницею з візуальних двійників кирилиці — «kaccohe» читається як «кассоне». Такі заявки подають саме для того, щоб звичайний пошук їх не помітив.
Як радар ловить двійників →Дві статті витрат, про які дізнаються вже після рішення.
Навпаки, і суттєво. Подання заявки в одному класі — 4 000 ₴, продовження того самого свідоцтва — 12 000 ₴ плюс 1 200 ₴ за кожний клас понад перший. Утричі більше — і рахунок приходить тоді, коли про марку давно ніхто не згадував.
Порахувати свої збори →Включення позначення «Україна» до марки — окремий збір 24 000 ₴, і на нього не діють жодні знижки, зокрема за електронне подання. Це найбільша цінова пастка в тарифах: у реєстрі таких чинних свідоцтв 74, і здебільшого не випадково.
Калькулятор із цим збором →Жодна з цих пасток не спрацьовує голосно. Ніхто не дзвонить сказати, що вікно заперечення закрилось, що строк добіг кінця або що конкурент подав схожу назву латиницею. Відсутність новин тут нічого не означає: повідомляти їх ніхто не зобов’язаний. Саме тому щоденна звірка реєстру і календар строків важать більше, ніж здається на етапі, коли все спокійно.