Хто це робить
Мене звати Михайло, і BrandSafe я роблю сам. П’ятнадцять років працюю з продуктами в IT — це і є вся моя кваліфікація тут: я вмію робити інструменти, а не консультувати з права.
Ні команди, ні агенції, ні інвесторів за проєктом немає. Здається, чесніше сказати це на окремій сторінці, ніж лишити відвідувача здогадуватись за множиною «ми» в текстах.
Дані є. Користуватись ними незручно
Держава в Україні відкрила чимало даних, і реєстр торгових марок — один із них. Формально доступ є у кожного. Практично між «дані опубліковані» і «людина може ними скористатись» лежить прірва: подача незрозуміла, зв’язків між записами не видно, а інструментів, які перетворюють це на відповідь на просте питання, майже немає.
Мені здалось, що це і є та задача, яку я вмію робити: взяти відкритий масив і зробити з нього щось, чим користуються. BrandSafe — не перший мій підхід до цієї ідеї: до нього був такий самий проєкт на державних даних, тільки в іншій сфері — технічному регулюванні й стандартах.
Тема марок виявилась вдячною ще з однієї причини. Бізнес в Україні працює попри війну — люди відкривають справи, запускають продукти, виходять на маркетплейси. Отже, питання «а чи вільна ця назва» і «чи не забере її хтось» нікуди не подінеться.
А цифри реєстру показують, що проблема не теоретична: 50 % записів — мертві марки, 62 % свідоцтв не продовжують після першого строку, і 26 058 чинних свідоцтв спливає протягом найближчого року.
Три речі, які варто знати одразу
Саме з цих обмежень і виріс той спосіб, у який зроблено сайт. Коли не можеш спертись на власний авторитет, лишається спиратись на джерела, які читач може перевірити сам, — і показувати їх поруч із кожним твердженням.
Юридичної освіти в мене немає, і сервіс її не імітує. Тому кожне правове твердження на сайті звірене з першоджерелом — законом, постановою КМУ, регламентом, — а там, де потрібна людина з відповідальністю, ми так і пишемо і ведемо до повірених.
У мене не забирали бренд і не було спору за назву. Я прийшов до цієї теми з боку даних, а не з болю. Тому на сайті ви не знайдете історій «як я через це пройшов» — натомість тут механіка і числа з реєстру, які можна перевірити.
Плюс: відповідає той, хто все й написав, без менеджера-посередника. Мінус: підтримки цілодобово немає, відповідь на лист може зайняти день, а великі зміни виходять хвилями, а не щотижня.
Найкраща ілюстрація цього підходу — не обіцянка, а помилка. У липні 2026 виявилось, що ми неправильно читали поле продовження свідоцтв, і майже сто тисяч цілком живих марок значились у базі мертвими. Це полагоджено, база перерахована, а сама історія описана в журналі змін замість тихого виправлення.
Якщо це ентузіазм, навіщо тоді платний тариф
Питання справедливе, тож відповім прямо: заробіток зараз не мета. На цьому етапі мені цікаво розвивати продукт — додавати інструменти, доводити до ладу дані, писати пояснення, яких бракує.
Платний тариф існує з простої причини: сервер, зберігання даних і пошта коштують грошей щомісяця, і проєкт, який себе утримує, живе довше за проєкт на чистому ентузіазмі. Безкоштовна частина при цьому лишається безкоштовною — без картки й без пробних періодів, які тихо перетворюються на списання.
Якщо у вас є зауваження, знайдена помилка в даних або ідея, чого тут бракує, — напишіть. Читаю все особисто, бо більше нікому.